Біологічна
освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню
особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за
збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного
і фізичного здоров’я кожної конкретної людини.
Мета біологічної освіти досягається у процесі
вивчення шкільного предмета "Біологія”, функцією якого є формування у школярів ключових
компетенцій, яких потребує сучасне життя.
Шкільний
предмет "Біологія” належить до освітньої галузі "Природознавство”, яка
передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову
картину світу, роль і місце людини в природі.
Завдання
шкільного
предмета "Біологія”:
•
формування в учнів знань про принципи функціонування і
структуру біологічних систем, їх онто- і філогенез, взаємозв’язки між біологічними
системами, середовищем; оволодіння методологією наукового пізнання;
•
розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з
природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як
унікальної частини біосфери;
•
мотивація здорового способу життя, що включає: дати учням
поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення,
показати значення складових здоров’я, дати можливість учням визначитися в
правильності чи хибності ставлення до власного здоров’я, залучити учнів до
мислення, обговорення і здобуття інформації про шляхи передачі та ступені
ризику зараження ВІЛ, профілактику ВІЛ-інфікування;
•
формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою
професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина,
агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія,
психологія, педагогіка тощо);
•
розвиток розумових здібностей та якостей особистості
(пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, теоретичного
стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення,
самооцінки, самореалiзації у різних видах діяльності;
•
оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору
і дій у різних сферах життя;
•
становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного
ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних
цінностей.
Зважаючи на
цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується в
програмі за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній,
в основі яких закладені рівні організації живого:
•
молекулярно-клітинний рівень;
•
організмений рівень;
•
надорганізмені рівні;
•
різноманітність органічного світу; історичний розвиток;
•
методи наукового пізнання.
Зміст
навчального предмета "Біологія” розподіляється за роками навчання таким чином:
7-й
клас.
Розділи: І - "Рослини”, II - "Різноманітність рослин”, III - "Гриби та
лишайники”, IV - "Бактерії”, V - "Організми і середовище існування”.
8-й
клас.
Розділи: VI - "Тварини”, VII - "Різноманітність тварин”, VІІІ - "Організми і
середовище існування”.
9-й
клас.
Розділ ІХ - "Людина”, Х - "Біологічні основи поведінки людини”.
10-11-й
класи.
Розділи: ХІ - "Молекулярний рівень організації життя”, ХIІ - "Клітинний рівень організації
життя”, ХIIІ - "Організмений рівень організації життя”, ХIV -
"Надорганізмені рівні організації життя”, ХV - "Історичний розвиток органічного
світу”.
На вивчення
цих розділів відводиться:
7-8-й
класи -
70 годин (2 год. на тиждень);
9-й клас - 105 годин (3 год. на
тиждень);
10-й
клас -
52 години (1,5 год. на тиждень);
11-й
клас -
70 годин (2 год. на тиждень).
Відповідно
до Закону України "Про загальну середню освіту” старша школа функціонує як профільна.
Зміст біологічної освіти у старшій школі спрямований на задоволення освітніх
потреб школяра відповідно до обраного ним рівня освіти. У даній програмі
пропонується зміст освіти на рівні державного стандарту.
Складниками
змісту шкільного предмета "Біологія” є: реальні об’єкти і процеси живої
природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні та спеціальні уміння,
способи діяльності.
Перелік
обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних
темах програми. Учні мають їх спостерігати і відкривати для себе, включаючись у
діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків.
У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються
теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи.
| 
